Все Цікаве

Рочел Гелман із Ратгерського університету Нью-Брансуіка провела цікавий експеримент, який підтвердив той факт, що ми починаємо вчитись із наймолодшого віку. Причому не просто вивчати слова та звуки, а й отримувати цілком конкретні знання у галузі біології.

Восьмимісячним діткам були показані тіла двох різних типів — обплетена різнокольоровими вовняними стрічками велика банка та коробка з апплікаціями блакитного кольору. Банка починала рухатись по кімнаті, після чого поверталась на початкову позицію. У приміщенні відкривалось віконце, через яке "істота” починала "спілкуватись” із людиною-експериментором, що знаходилась по той бік від стіни. Банка починала діалог звуками, схожими на кумкання, на що чоловік відповідав їй англійською (тобто, створювалась ілюзія діалогу). Коробка поводила себе схоже, хоча і є деякі відмінності — вона рухалась більш хаотично, а спілкувалась сигналами, менш схожими на звуки, що видають тварини. У контрольних експериментах обидва типи псевдотварин лишались нерухомими та не видавали жодних звуків.

Після цієї демонстрації дітям було показано внутрішню область об’єктів (нахиляли, перевертали, підіймали їх) так, що піддослідні могли бачити, що у коробки або банки немає дна і вона порожня. У цей час вчені фіксували час, протягом якого немовлята дивилися на об’єкти.

Було виявлено, що найдовше діти розглядали ті об’єкти, які виявляли ознаки живого, але всередині виявлялись порожніми. Тобто ті тіла, які вразили дітей та не відповідали їх очікуванням. Спираючись на це, автор вважає, що діти отримують базові знання з анатомії тварин та будови навколишнього середовища ще з наймолодшого віку. Цей факт, впевнена вона, спонукає вчених до подальших досліджень, які, можливо, призведуть до змін у освітній системі.